- вчинити
- —————————————————————————————вчини́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
вчинити
Смотреть что такое "вчинити" в других словарях:
поповнити — вчинити [IV] … Толковый украинский словарь
Бессмертный, Роман Петрович — Безсмертный, Роман Петрович … Википедия
въчинити — ВЪЧИН|ИТИ (10), Ю, ИТЬ гл. 1. Причислить, включить в состав чего л.: ˫Ако поносѩщии клирикомъ. занѥ въчинити въ цр҃кви. развѣ да˫ани˫а. повиньни сѹть запрѣщению. (διὰ τὸ τετάχθαι) КЕ XII, 72б; въ того мѣсто абиѥ иного въчинити. УСт ХІI/ХІІІ, 244; … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
грізьба — грозьба/, и/, ж. Погроза вчинити кому небудь неприємність, лихо … Український тлумачний словник
завзятися — візьму/ся, ві/зьмешся, док., розм. 1) Задумавши що небудь, невідступно домагатися його виконання, діяти уперто, наполегливо. 2) на кого – що. Затаївши недобрі почуття проти кого , чого небудь, виявити бажання вчинити зло; намір до ворожих дій … Український тлумачний словник
зазлостити — ощу/, ости/ш, док., діал. Вчинити зло, наробити прикростей … Український тлумачний словник
зробити — зроблю/, зро/биш; мн. зро/блять; док. 1) перех. Виготовити який небудь предмет, якусь річ і т. ін. || Приготувати їжу, виготовити напій. || Створити що небудь. 2) перех. і рідко неперех. Виконати якусь роботу, дію; виявити якусь діяльність;… … Український тлумачний словник
зшахраювати — ю/ю, ю/єш і зшахрува/ти, у/ю, у/єш, док., розм. Вчинити шахрайство, повестися нечесно, обдурити … Український тлумачний словник
омерзити — ржу/, рзи/ш, док., перех., заст. Вчинити блюзнірство щодо кого , чого небудь. || Опоганити, осквернити … Український тлумачний словник
опір — I о/пору, ч. 1) Дія за знач. опиратися 3). Чинити опір. 2) Здатність протистояти, протидіяти кому , чому небудь, боротися, змагатися з кимось, чимось. 3) спец. Властивість, здатність чого небудь протистояти певним впливам, змінам, а також сила,… … Український тлумачний словник
